Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Окей, бро, я тебе все расскажу, как я закупилась закладками, раскумарилась и начала работать в этом стремном магазине. Смотри, погнали!
Была у меня на душе музыка, шмальнуть хороший джойнт и просто пыхнуть, забыв всю эту хрень, что происходит вокруг. И тут наткнулась я на своего старого друга, который сказал, что он знает, где можно закупиться крутыми штуками. Без раздумий я кинула ему деньжат и он сказал, что к нам в город приехал грузовик с кристаллами и псилоцибиновыми грибами. Я чуть в штанины не наложила от радости.
Так что, братаны, мы поехали на стоянку. Встретили мы эту парадную штуку - грузовик, заглянули внутрь, а там бочки с шишками и пакеты с грибами. Ох, сразу кайфанула, чесслово. Мы закупились добротными штуками, запихнули все в рюкзаки и поехали домой, чтобы начать нашу кумарную жизнь.
На следующий день, я раскумарилась по полной программе. Какой же это был мув! Друг зовет меня в свой стремный магазин, где я буду со своими закладками курить и шмальнуть сколько угодно. Вообще кайф, думаю я, и не переживаю о будущем.
Как только я пришла в этот магазин, меня ошарашил запах дурмана. Это было нечто невероятное. Буквально каждый второй человек что-то пыхтел или курил. Все вокруг были на одной волне - вранье, псы тебя не найдут. Началась самая настоящая психоделика на самом деле.
Я села за столик, достала свои закладки и начала раскумариваться. Рядом со мной сидел парень, который весь в пуху от кайфа. Он посоветовал мне этот магазин и сказал, что здесь все на ура, только не забудь про безопасность. Ладно, думаю я, буду внимательной и не потеряю голову.
Прошло несколько часов, я уже начала смотреть на вещи другими глазами. Картинки на стенах двигались, зеркала искривляли мою внешность, а музыка делала свою грязную работу в моей голове. Я была счастлива и свободна, но в то же время немного боялась этой новой реальности.
Но самый удар меня ждал на следующий день. Я пришла на работу в этот магазин и начала обслуживать клиентов. Некоторые из них были так раскумарены, что понятия не имели, где они находятся и что они делают. Я старалась быть профессионалкой и не допускать ошибок, но это было тяжело при таком состоянии.
Один клиент попросил меня принести ему кристаллы, и я пошла в задумчивости искать их. Вот только я забыла, что их надо долго и тщательно искать и прятать. В итоге, взяв первую попавшуюся упаковку, я отнесла ему на стол.
Клиент раскумарился ещё больше, когда раскрыл упаковку и обнаружил вместо кристаллов обычные камни. Я поняла, что накосячила и начала извиняться. Но парень уже был в ярости и начал орать на весь магазин. Все повернули на нас внимание, а я тут какая здесь, закуриваю на своей фигаре.
Руководство магазина поняло, что произошел косяк, и вызвало охрану. Они попросили меня уйти и больше не возвращаться. Я была в шоке и чувствовала себя полной лохушкой.
Так что, братаны, вот как я купила псилоцибиновые грибы, раскумарилась и начала работать в этом стремном магазине. Мув был настоящий, но я сделала глупый поступок и потеряла свою работу. В следующий раз буду осторожнее, не хочу снова кумарить и пыхтеть как прошлый раз.